16 грудня Президент України П.Порошенко у рамках свого візиту до Королівства Бельгія взяв участь у міні-саміті Україна-ЄС.
Від сторони ЄС у заході взяли участь Президент Європейської Ради Д.Туск, Президент Європейської Комісії Ж.-К.Юнкер, Президент Європейського Парламенту М.Шульц, Високий представник ЄС з питань закордонних справ і безпекової політики Ф.Могеріні, Віце-президент ЄК з питань Енергетичного Союзу М.Шефчовіч, Віце-президент ЄК з питань євро та соціального діалогу В.Домбровскіс, Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Й.Хан.
Проведення зазначеного заходу у форматі міні-саміту стало безпрецедентним явищем у відносинах України та ЄС та засвідчило налаштованість обох сторін до подальшого розвитку інтенсивного діалогу на найвищому рівні, не обмежуючись встановленими інституційними рамками.
Особливого значення заходу також надав той факт, що зустріч відбулася напередодні засідання Європейської Ради 17-18 грудня ц.р. Це дозволило Главі держави донести до лідерів ЄС актуальну інформацію про стан виконання Мінських домовленостей, ситуацію на сході нашої держави та незаконну анексію АР Крим, імплементацію Угоди про асоціацію та прогрес у виконанні другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму, а також обговорити питання продовження економічних і секторальних санкцій ЄС проти РФ та енергетичної безпеки.
Стороною ЄС підтверджено, що санкції проти РФ зберігатимуться до повного виконання Мінських домовленостей. У цьому контексті обговорено питання щодо продовження обмежувальних заходів ЄС проти РФ на наступні 6 місяців. Українську сторону запевнено, що зазначене рішення буде ухвалено найближчим часом.
ЄС підтвердив невизнання незаконної анексії Російської Федерацією АР Крим та м.Севастополь. Сторона ЄС висловила стурбованість щодо погіршення ситуації з дотриманням прав людини на Кримському півострові, включаючи права кримськотатарської спільноти, а також закликала РФ надати міжнародним правозахисним організаціям повний, вільний та безперешкодний доступ до АР Крим та м.Севастополь.
Президентом України доведено сигнал щодо потреби у направленні в Україну міжнародної місії для забезпечення ефективного і сталого виконання Мінських домовленостей та постконфліктного відновлення.
Стороною ЄС відзначено значний прогрес України у питанні проведення реформ у відповідності до європейських стандартів. ЄС підтвердив готовність і надалі надавати Україні з цією метою фінансову та технічну допомогу.
Сторона ЄС привітала успіхи України у виконанні Плану дій щодо лібералізації візового режиму (ПДЛВ). Відзначено готовність ЄК представити до кінця поточного тижня заключну доповідь про прогрес України у виконанні ПДЛВ з рекомендацією щодо запровадження безвізового режиму для громадян України.
Підтверджено готовність сторін розпочати з 1 січня 2016 року застосування Угоди про асоціацію в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ).
Скоординовано позиції сторін у контексті триваючих тристоронніх консультацій Україна – ЄС – РФ щодо імплементації ПВЗВТ. Сторони спільно відзначили свою відкритість до конструктивного пошуку відповідей на занепокоєння російської сторони шляхом використання гнучкостей, які надає Угода про асоціацію.
Водночас, Україна та ЄС негативно оцінили рішення Президента РФ від 16 грудня ц.р. призупинити з 1 січня 2016 року дію Договору про зону вільної торгівлі країн СНД від 2011 р. у торговельних відносинах між Україною та РФ. Було наголошено, що запровадження РФ проти України додаткових і невиправданих торговельних обмежень з 1 січня 2016 р. суперечить меті консультацій щодо пошуку шляхів для нормалізації торговельних відносин між Україною та РФ.
Підтверджено готовність сторін до продовження співробітництва у сфері енергетичної безпеки, включаючи такі аспекти як спільна модернізація та управління ГТС, використання українських підземних газових сховищ та забезпечення реверсних поставок газу.
У рамках візиту до Бельгії Президент України відвідав Штаб Верховного головнокомандувача Об’єднанних Збройних сил НАТО в Європі та Штаб сил спеціальних операцій НАТО.
Глава Української держави провів зустріч з Командувачем Збройними Силами США в Європі, Верховним головнокомандувачем Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі, генералом Філіпом Брідлавом за участю Начальника Генерального штабу ЗСУ генерала армії Віктора Муженка, Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, інших представників українського уряду та представників Штабу Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі.
Президент відзначив виключно важливе значення співпраці з США та НАТО для посилення оборонних спроможностей України, необхідних для ефективної протидії триваючій російській агресії та гібридним викликам.
Президент України також обговорив питання розвитку співпраці з НАТО в оборонній сфері. Зокрема, залучення практичної допомоги Альянсу до реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів НАТО, продовження програм спільних навчань, підсилення оборонного потенціалу Збройних Сил України та підвищення рівня підготовки українських військовослужбовців.
Генерал Брідлав високо оцінив існуючий рівень взаємодії з Україною. Він підтвердив готовність НАТО надавати посилену допомогу з метою протистояння сучасним безпековим викликам, які постали перед Українською державою.
Генерал Брідлав наголосив на необхідності повного виконання Росією Мінських домовленостей.
У рамках візиту Президента України до штаб-квартири Альянсу було підписано Дорожню карту Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва. Документ підписали перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України О.Гладковський та заступник Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій П.Оруа.
Документ визначає основні заходи співробітництва в інтересах розвитку спроможностей України у сфері озброєння та військової техніки, досягнення взаємосумісності із силами НАТО у цій галузі, а також надання допомоги Україні щодо переходу на технічні стандарти Альянсу.
14 грудня 2014 року Україна оприлюднила заяву з нагоди 40-ї річниці резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» (3314(XXIX)). Заклик України до країн-членів ООН вжити подальших консолідованих кроків для припинення збройної агресії РФ проти України та повернення Росії в міжнародно-правові рамки залишається актуальним і сьогодні.
За неповних два роки внаслідок збройної агресії РФ проти України кількість жертв серед населення України за оцінкою ООН сягнуло більше дев’яти тисяч, щонайменше 20 тисяч осіб отримали поранення, кількість вимушених переселенців з зони конфлікту обраховується мільйонами.
Особливо цинічними є атаки агресора і фінансованих РФ терористичних організацій проти цивільного населення. Росія залишається спонсором тероризму на сході України та продовжує надавати фінансову, матеріальну та військово-технічну підтримку терористичним організаціям в Україні, нерідко під прикриттям так званих «гумконвоїв».
Змушені вкотре наголосити, що дії Російської Федерації щодо України як однієї з держав-засновниць ООН, зокрема окупація та спроба незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також триваюча пряма і непряма військова інтервенція на сході України, підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а), b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX).
Агресія РФ проти України, у тому числі надання підтримки терористичним угрупованням у Донецькій та Луганській областях, є грубим порушенням основ міжнародного миру та безпеки, яке тягне за собою міжнародно-правову відповідальність держави-агресора.
Українська сторона закликає країни-члени ООН вимагати від РФ негайного припинення актів агресії проти нашої держави, виведення збройних сил РФ з території України, припинення порушення повітряного, морського та сухопутного кордону, припинення постачання зброї та військової техніки бойовикам-найманцям терористичних організацій, скасування будь-яких актів, спрямованих на легалізацію незаконної анексії Кримського півострова, та його деокупації.
Нашим спільним завданням як відповідальних членів міжнародного співтовариства має залишатися відновлення поваги до верховенства права, забезпечення надійного миру і безпеки та недопущення подібних актів агресії в майбутньому.
Міністерство закордонних справ України із стурбованістю спостерігає за ситуацією навколо спроб згортання діяльності державної установи культури м. Москва «Бібліотека української літератури» - єдиного спеціалізованого державного закладу Російської Федерації, покликаного сприяти забезпеченню національно-культурних, мовних та інформаційних потреб багаточисельної української громади Росії.
14 грудня 2015 року слідчими органами Росії відновлено хвилю антиукраїнського тиску, зокрема тривають обшуки у Бібліотеці та помешканнях її співробітників, серед яких є громадянка України Тетяна Мунтян, які проходять як свідки у кримінальній справі про нібито поширення української екстремістської літератури.
Проведені обшуки у Тетяни Мунтян із застосуванням брутальних прийомів, залякуванням та перевищенням службових повноважень слідчими органами, за результатами яких була вилучена література українською мовою, зокрема твори Дмитра Павличка, розцінюємо як цілеспрямовані провокаційні процеси російської влади з метою нагнітання агресивної антиукраїнської істерії на території Російської Федерації.
МЗС України вимагає від російської сторони припинити відверте переслідування і залякування громадян України, зокрема Тетяни Мунтян, а також осіб, що належать до національних меншин Росії.
МЗС України вкотре наголошує на необхідності дотримання російською стороною взятих на себе міжнародних зобов’язань із дотримання основоположних прав людини, задоволення прав національних меншин та припинення дискримінаційних та протиправних кроків, пов’язаних із утисками прав українців Росії.