У Міністерстві закордонних справ України взяли до уваги заяву Президента Росії Владіміра Путіна від 5 вересня 2017 року щодо можливості розміщення миротворців ООН на Донбасі, оприлюднену в ЗМІ. Вважаємо, що розгортання миротворчої операції ООН може сприяти відновленню миру та безпеки на Сході України. У цьому зв’язку звертаємо увагу, що ще у березні 2015 року Президент України Петро Порошенко офіційно надіслав до Генерального секретаря ООН та Голови Ради Безпеки ООН звернення щодо розгортання на території нашої держави миротворчої операції під егідою ООН. Цей лист був розповсюджений 2 квітня 2015 року як офіційний документ Ради Безпеки (РБ) ООН. Відповідна ініціатива Глави держави була до цього підтримана Радою національної безпеки та оборони України й Верховною Радою України.
Метою такої операції мало б стати забезпечення тривалого миру в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) України на основі Мінських домовленостей та з дотриманням основоположних принципів і норм Статуту ООН з одночасним посиленням присутності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Відтоді Росія як держава-агресор постійно саботувала пропозиції України, відмовляючись розглядати наше звернення в РБ ООН і навіть стверджуючи, як це було в червні 2016 року, що Україна не зверталася до РБ.
Україна завжди відстоювала чітку позицію, що будь-яка міжнародна миротворча присутність має запроваджуватися за згодою та після вичерпних консультацій з українською стороною, передбачати виведення всіх окупаційних військ та найманців, а також їхньої зброї з території України і забезпечувати надійний контроль українсько-російського кордону для запобігання потраплянню російських військових, зброї, техніки і найманців на територію України. У разі прийняття рішення про запровадження операції з підтримання миру (ОПМ), не може бути й мови про присутність військового чи іншого персоналу сторони-агресора на території України під виглядом миротворців, оскільки це суперечитиме базовим принципам миротворчої діяльності ООН. Рівною мірою не може йти мови про отримання згоди на проведення ОПМ від незаконних збройних формувань, які діють на території ОРДЛО за підтримки, фінансування і матеріально-технічного забезпечення з боку РФ.
Оприлюднена ЗМІ інформація про заяву Президента РФ свідчить про чергове намагання Росії як сторони конфлікту представити агресію внутрішньо-українським конфліктом та спотворити саму ідею та цілі запровадження миротворчої операції, що не слугуватиме досягненню головної мети – встановлення сталого миру на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України. Водночас, Україна як послідовний прихильник ініціативи розгортання миротворчої операції ООН на Донбасі готова опрацьовувати це питання. У цьому зв’язку Постійному предствництву України в Нью-Йорку дано доручення провести відповідні консультації з делегаціями в РБ ООН.
Вважаємо також, що неухильне дотримання російською стороною сталого та повного режиму припинення вогню, оголошеного наприкінці серпня у зв’язку з початком навчального року, має створити сприятливе підґрунтя для початку діалогу з метою розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі.
Про щорічне Послання Президента України до Верховної Ради
Президент Петро Порошенко під час щорічного Послання до Верховної Ради 7 вересня 2017 року зазначив, що вибори Президента та Парламента відбудуться у терміни, визначені Конституцією України, та закликав депутатів представити пропозиції щодо кандидатів на посади нових членів Центральної виборчої комісії. «Наближення планових голосувань за Президента та Верховну Раду робить ще більш нераціональною ідею дочасних виборів. Моя позиція незмінна: все має відбутися у визначені Конституцією терміни. Це необхідно для того, щоб забезпечити вільну, прозору, конкурентну та чесну кампанію, а я налаштований саме так. До неї треба готуватися вже сьогодні. Прошу, шановні народні депутати, протягом найближчих тижнів, може, навіть днів, завершити консультації і подати мені пропозиції кандидатур нових членів Центральної виборчої комісії», - зазначив Президент.
Глава держави підкреслив, що незважаючи на російську агресію, не відбулося обмеження демократичних прав і свобод, не було запроваджено воєнного стану тоді, коли для цього були всі підстави. «Забезпечили значно якісніше функціонування парламентсько-президентської моделі і співпрацю парламенту, Уряду та Президента, ніж це було у 2006–2010 роках. Жодного разу я не скористався правом припинення актів Кабінету Міністрів з одночасним оскарженням в Конституційному Суді, та й до права вето вдавався не дуже часто. А тоді різні гілки влади займалися лише взаємним поборюванням і не спромоглися провести жодної ані однісінької принципової реформи», - нагадав Глава держави.
Він додав: «Звичайно, чинна модель не ідеальна, тому час від часу до мене приходять з пропозиціями щось змінити». За його словами, зокрема пропонувалося повернути Президенту обсяг повноважень, передбачений редакцією Конституції 1996 року, або, навпаки, перетворити Президента на церемоніймейстера. Є пропозиції зробити «тюнінг»: чіткіше виписати ті статті, які трактуються неоднозначно». Глава держави зауважив, що в демократичному суспільстві нема тем, закритих до дискусії.
«Вступаючи на посаду, в інавгураційній промові я наголосив на своїй відданості ідеї парламентсько-президентської республіки. Згодом – сам поступився певними повноваженнями Глави держави при голосуванні за поправки з питань правосуддя та децентралізації. Але я ніколи не погоджуся з пропозиціями забрати у людей право обирати Президента і передати це право парламенту. Обсяг повноважень Глави держави також має бути достатнім для ефективного виконання функцій Верховного Головнокомандувача», - підкреслив Петро Порошенко. Він також наголосив, що внесення кардинальних змін до Конституції вже майже у виборчому циклі навряд чи буде позитивно сприйняте суспільством.
Окрім цього, Президент Петро Порошенко закликав депутатів ухвалити рішення, які б зруйнували фобії щодо земельної реформи, врахували застереження, встановили запобіжники, захистили селянина і сформували прозорі правила ринку землі. Глава держави нагадав, що нещодавно Європейський банк реконструкції та розвитку уклав рейтинг успішності реформ у країнах Центральної Європи та Азії, де серед тридцяти країн, які досліджувалися, Україна посіла двадцяте місце, поруч із Грузією та Боснією. «Результат, очевидно, виглядав би кращим, якби більша частина того, що ми зробили за останні три роки, була реалізована в попередні 23. Перша десятка – це ті, хто стартував і левову частку реформ зробив ще в 90-ті. Очолюють рейтинг Естонія, Польща і Словаччина. Ось чому я дослухаюся до думок Лєшека Бальцеровича, свого радника, а Прем’єр-міністра консультує Іван Міклош, колишній урядовець Словаччини. Це є справжні реформатори, які не соціальною демагогією і шапіто в Україні займалися, а реально допомогли нам своїм досвідом», - зазначив Петро Порошенко. Так, за його словами, в Естонії в приватні руки віддали все: порт, телекомунікації, авіацію і навіть залізницю, у Польщі із 8,5 тисяч державних підприємств в руках держави залишилося 41. «До речі, і землю у них не скупили іноземці. Попри те, що мешканці цих країн можуть легко купувати чи продавати сільськогосподарські угіддя», - додав він.
В той же час, українці зараз цього права позбавлені. «Мільйони людей формально володіють землею, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися і запровадили абсолютно неконституційний мораторій. Чому ми тоді дозволяємо людям продавати квартири? Теж хтось їх може всі скупити», - наголосив Президент. Глава держави зауважив, що як державний діяч при ухваленні рішень має зважувати на громадську думку. «Наразі, на жаль, її сформували популісти. Я не збираюся витискувати із Верховної Ради земельну реформу, не буду цього робити. Але прошу ухвалити, - хоча б усно, в умі і в серці, - політичне рішення на її користь. Прийняти такі закони, які хоча би знімуть фобії, наявні на цю тему в суспільстві і серед народних депутатів. Які врахують всі застереження, виставлять всі запобіжники, встановлять мінімальну ціну, захистять селянина, сформують прозору позицію в реєстрі, але дадуть свободу українському селянину. І прошу назвати, точніше ви самі визначіться і назвіть, чітку дату старту, нехай навіть це буде і не сьогодні», - сказав Президент.
Він додав: «Земельний ринок і приватизація, дорогі мої, це не те що просить або тисне Президент — цього не буде. Земельний ринок і приватизація – це два найшвидших і найнадійніших способи швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій. Друзі мої, це не тільки інвестори кажуть. Впевнений у тому, що це спільна позиція світу». Глава держави зауважив, що така приватизація завжди була багатостороннім конфліктом інтересів – хтось купував фабрики і заводи, вкладав у їхню модернізацію та розвиток, а інші прагнули приватизувати прибуток, не витрачаючи гроші на придбання активів, перешкоджаючи приватизації найбільших підприємств. За словами Президента є можливість продавати активи відкрито, конкурентно, за новими прозорими і зрозумілими правилами, на основі нового закону, наповнення норм якого у руках депутатів.
Водночас Президент Петро Порошенко звернувся до народних депутатів при підготовці Державного бюджету 2018 року утриматися від чергових пропозицій скасувати або вихолостити єдиний податок. «В мене прохання – треба дати хоч трохи людям, які називаються середнім класом, попрацювати в режимі кількарічного планування. А то вже стало традицією, що доля малого бізнесу в новому році стає відомою лише за декілька навіть не місяців чи тижнів, а годин до святкового привітання Президента», - сказав Петро Порошенко. «Хочу наголосити, що середній клас – це той, на плечі якого лягло найбільше навантаження за ці три роки. Він платить повні енергетичні тарифи, не маючи права на субсидії. Він за ці три роки позбавлений права, і правильно позбавлений, оптимізації податків. Він відчув скорочення платоспроможного попиту і витримав це. І сьогодні потребує нашої з вами підтримки», - підкреслив Глава держави. За його словами, саме цей середній клас – від айтішника за комп'ютером до фермера в полі – потребує часу для реабілітації.
Президент відзначив: «Середній клас без субсидій, ще раз наголошую, пережив девальвацію, пережив інфляцію, зростання тарифів, проблеми з кредитами і багато інших проблем. Наголошую – свою ціну він сплатив сам, весь тягар виніс сам – без жодної підтримки чи допомоги з боку держави». Глава держави також підкреслив, що відновлення і розширення середнього класу – це інтерес не лише людей, які належать до цієї соціальної групи. «Чим потужнішим він є, тим заможнішим є суспільство, тим більше успішних та ініціативних людей. Тим стійкіша демократія, тим сильніша країна. І я просив би всіх нас – і Верховну Раду, і Уряд – це політико-соціальне завдання точно врахувати при плануванні і податкових новацій, і бюджетних новацій, і в законотворчій активності – враховувати як пріоритетне», - підкреслив він.
Президент Петро Порошенко зазначив, що у щорічному Посланні до Верховної Ради чимало уваги приділяється позитивним зрушенням. «Не для того, щоб похвалитися, хоча у звіті нічого поганого і нема. Хотілося б, щоби кожна людина, яка нас дивиться чи слухає, мала нагоду переконатися: країна, яку ще три роки тому сподівалися наші вороги стерти з політичної карти світу, не просто захистила себе, не просто вистояла, а знайшла в собі сили мінятися і рухатися вперед. Народ, який всьому світові продемонстрував таку дивовижну силу волі, має право пишатися собою», - зазначив Глава держави. В той же час, за його словами, проблеми потребують більшої уваги, ніж досягнення, адже залишається фактом, що суспільство незадоволене життям і владою. «В умовах зовнішньої агресії та економічної кризи, гірких втрат і чималих матеріальних збитків відчуття справедливості – зараз загострене як ніколи. Люди неначе оголеним нервом реагують на щонайменшу неправду», - підкреслив Президент.
Так, внаслідок війни три роки тому в Україні різко впав рівень життя. «Люди вважають, що тим, що вони все це витримали, поставилися до труднощів із розумінням, народ сумлінно виконує свою частину суспільного договору. Чого не скажеш про верхи, які, згідно поширеної думки, на вівтар спільної перемоги поклали надто мало і не забезпечили зримих змін. Недовіра до державних інститутів – нових і старих, до політиків – владних і опозиційних, переростає в глибокі зневіру, апатію і депресію. Щоб усунути цю небезпеку, ми повинні діяти негайно і швидко, дати друге дихання і боротьбі з корупцією, й економічним перетворенням», - підкреслив Глава держави, додавши, що необхідно прибрати щонайменше підґрунтя для розмов про нібито відкочування реформ і наступ контрреволюції.
Глава держави зауважив, що в історії бували випадки, коли відсутність чи повільність реформ просто консервувала відсталість країн, залишала їх на узбіччі світового прогресу. «Є ще гірша перспектива: без завершення реформ ми маємо ризик втратити державність і нас просто не стане. Але це – песимістичний сценарій, і я не вірю в нього і не допущу. Наш сценарій – оптимістичний, і назва цьому сценарію: «Успішна європейська Україна успішних українців», - зазначив Президент. Він додав, що перемога залежить, серед іншого, і від того, чи зможе українська влада правильно діагностувати головні виклики і дати на них адекватні відповіді.
Петро Порошенко нагадав, що приблизно за рік країна зануриться у виборчу кампанію. «Навесні 2019 року – президентські вибори, восени того ж року – вибори парламентські. Це означає, що у нас залишився лише рік для того, щоб активно попрацювати над реформами», - зазначив він.
Серед викликів Президент назвав те, що чим далі країна рухається дорогою змін, тим активніший спротив з боку різних груп впливу – ресурсно забезпеченої меншості у вигляді корумпованої бюрократії і послабленої, але все ще доволі сильної, олігархії з дуже великою кількістю залежних від цієї системи людей. «Дедалі частіше з’являються реваншистські ініціативи. Під гаслом «воно не спрацювало» пропонується скасувати реформи і нововведення, або стриножити чи взяти під контроль новостворені інституції. Три роки тому мені особисто і більшості з вас думалося, що реформ хочуть всі. Насправді, це не так. Противники змін є повсюдно. Чимало їх розсілося у різних гілках влади і у фешенебельних бізнес-офісах… Але не тільки. В кожній системі: правоохоронній, освітній, медичній, тощо, – зверху й донизу - є великі й впливові групи, яких влаштовує «статус-кво», - зауважив Президент.
За його словами, також небезпечним є популізм і популісти, які «неначе вправні кухарі збивають вершки на хвилі об’єктивного невдоволення людей». Глава держави зауважив, що декомунізація не знищила попиту на комуністичну ідеологію класової ненависті: «Електоральна ніша, звільнена комуністами, пустувала недовго: в ній дуже швидко засвоїлися кілька партій з кола нещодавніх учасників проєвропейської коаліції. Над їхніми штабами – прапори синьо-жовті, а от соціальні гасла запозичені із архівів комуністів та Прогресивно-соціалістичної партії. І в ролі захисників народу вони виглядають доволі переконливо – поки не зазирнеш в їхні електронні декларації».
Президент також зазначив, що у найсвіжішому звіті Freedom House популісти названі подвійною загрозою глобальній демократії – разом з автократами. Він зауважив, що авторитарна Росія, ще з тих часів, коли вона була відносно невеликою Московією, навчилася вправно використовувати в своїх інтересах механізми демократії, наявні в інших країнах. «Інформаційна війна, поширення фейкових новин, сіяння паніки та зневіри. Стимуляція і симуляція рухів протесту та маніпуляція у своїх інтересах деякими право-радикальними угрупованнями. Засилання в Україну диверсійних груп, підготовка терористичних актів – ось далеко не повний інструментарій Кремля», - сказав він та наголосив, що спільними зусиллями Україна має ефективно боротися із цими викликами.
Генеральне консульство України в Сан-Франциско
07 вересня 2019 року