14 січня Президент України Петро Порошенко провів прес-конференцію, у ході якої підвів підсумки 2015 року та визначив пріоритети на 2016 рік.
Як наголосив Глава Держави, ми зараз переживаємо військову агресію проти нашої країни, воєнні дії на нашій території. Агресія відбувається не лише військова, але з 1 січня почалася потужна широкомасштабна економічна агресія, яка вступила в фазу ембарго, коли продукцію величезної кількості українських виробників не просто обмежують митом, а фізично не допускають на територію РФ.
Сьогодні ми можемо твердо сказати, що країна вистояла і створила передумови для розвитку – це головний результат 2015-го року.
По-перше, ми – суспільство, армія, влада – значною мірою зміцнили обороноздатність нашої держави.
По-друге, ми забезпечили активність та дієздатність міжнародної коаліції на підтримку України, коаліцію наших друзів. Дуже яскравою демонстрацією цього факту було минулої осені голосування в Організації Об’єднаних Націй 177 країн, які підтримали Україну як непостійного члена Ради Безпеки ООН. Цьому передувала кропітка, достатньо ефективна робота не лише наших дипломатів – в цьому була задіяна велика кількість прихильників України.
Попередній рік завершився солідарним рішенням усіх 28 країн – членів Європейського союзу про продовження санкцій проти країни-агресора, проти Російської Федерації, яка порушує Мінські угоди, і причиною санкцій є агресія проти України і невиконання Мінських угод.
По-третє. Попри шалену протидію Кремля, з 1 січня почала в повному обсязі діяти поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Європейським Союзом. А безпрецедентна міграційна криза не стала на заваді рішенню Європейської комісії про завершення процедури оціночної місії по імплементації Плану дій щодо безвізового режиму.
Це – індикатор того, що в Європейському Союзі і в світі позитивно оцінюють реформи в Україні.
Досягнуто енергетичної незалежності від РФ. Надалі енергетична система України продовжить бути інтегрована до єдиного європейського енергетичного ринку. Вже тепер в Євросоюзі ми купуємо вдвічі більше газу, ніж отримуємо з Сибіру.
Петро Порошенко підкреслив, що пріоритети на 2016 є такими.
Забезпечення миру і поновлення українського суверенітету в 2016 році над окупованими територіями Донецької і Луганської областей.
Боротьба за повернення Криму залишається пріоритетом. Запропонуємо міжнародний механізм з деокупації півострова. Оптимальний формат - «Женева+»: за участю наших партнерів з ЄС, США, і, можливо, країн-підписантів Будапештського меморандуму.
Повернення Донбасу і Криму планується вирішувати насамперед політико-дипломатичним і міжнародно-правовим шляхом.
Наголошено не необхідності твердої відданості повному виконанню усіма сторонами всіх без виключення пунктів Мінських угод. Ніякої ревізії Мінських угод ми не допустимо. Ставка на дипломатію в жодній мірі не применшує роль збройних сил.
Подальше реформування ЗС відбуватиметься шляхом тісної взаємодії із західними партнерами. Досягнення європейських та євроатлантичних стандартів є головним змістом нашої внутрішньої та зовнішньої політики.
Безвізові поїздки до ЄС мають стати реальністю цього року. Протягом найближчих днів Президент України подасть останні першочергові законопроекти, які пришвидшують виконання вимог Євросоюзу, необхідних для запуску безвізового режиму, у тому числі щодо електронного декларування доходів держслужбовців.
Рух європейською дорогою має бути двостороннім. Нам необхідно розчистити шлях для потоку європейських і світових інвестицій.
Європейська інтеграція – добрий стимул для боротьби з корупцією.
У відповідях на питання журналістів Глава Держави констатував, що відбулася перша зустріч представників Тристоронньої контактної групи в новому році і в новому складі. Завдання є надзвичайно амбітні. Вони ускладнені й тим, що порядок денний мав бути вичерпаний у 2015 році.
Україна вимагає чіткого визначення дат. Ключовим елементом є повернення контролю над державним кордоном України.
«Я буду зустрічатися з ким завгодно, щоб повернути Савченко, Сенцова, повернути українських заручників, які знаходяться як на окупованих територіях, так і на території РФ» - наголосив Петро Порошенко.
Політичне врегулювання може відбуватися лише у вигляді повернення українського суверенітету на окуповані території: вибори мають відбуватися по українському законодавству, за участі українських політичних партій, за участі українських засобів масової інформації, комісіями, які будуть сформовані відповідно до українського законодавства за участі ЦВК, із забезпеченням участі тимчасово переміщених осіб.
Запропоновано, щоб якомога швидше було домовлено про різку активізацію діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ для забезпечення режиму повної тиші та контролю над відведенням озброєння, а також забезпечення доступу спостерігачів на неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону. Це важливо, тому що у нас є неспростовні докази перетину кордону новітньою військовою технікою РФ та підрозділами ЗС РФ. Ми вимагаємо, щоб на це була рішуча і різка реакція.
Також було домовлено про відродження діяльності міжнародних гуманітарних місій.
Щодо повернення Криму та товарної блокади півострова громадськими активістами, Президент України підкреслив, що «питання Криму залишалося одним із пріоритетів зовнішньополітичної діяльності української влади. Але наша тактика дій на Донбасі і в Криму є різною, і терміни на Донбасі і в Криму є різними. Громадські активісти роблять свою надзвичайно важливу справу, і ми регулярно зустрічаємося з активістами не лише для того, щоб їх підтримати, а й щоб скоординувати дії. Тому рішення Уряду про заборону руху вантажного транспорту є державним рішенням. З іншого боку я не дозволю, щоб хто-небудь, прикриваючись діяльністю громадських активістів, встановлював самостійні пости, грабував і обшукував людей. Я не вітаю підрив опор.
Коли я говорю про Крим, я говорю про формат – це нова ініціатива і щодо «Женеви+», і щодо участі країн-гарантів Будапештського меморандуму.
І так само по Мінську, який спрямований на повернення українського суверенітету на Донбас. Коли є скоординована позиція Світу, коли український мирний план підтримала і Генеральна Асамблея ООН, і Європейський Союз, і країни «Великої сімки», це значно посилює наші можливості. Тому я переконаний, що цілком можливо повернути український суверенітет на Донбасі в 2016 році.
По Криму треба активізувати роботу, не беручи на себе безвідповідальних зобов’язань щодо дат».
Петром Порошенком було зазначено, що стратегією України є імплементація Угоди про асоціацію з ЄС.
14 січня 2016 року у Відні Міністр закордонних справ України Павло Клімкін взяв участь у спеціальному засіданні Постійної Ради (ПР) ОБСЄ, а також провів зустрічі з Діючим головою ОБСЄ, Міністром закордонних справ ФРН Ф-В.Штайнмаєром та Генеральним секретарем ОБСЄ Л.Дзанньєром.
Спеціальне засідання ПР ОБСЄ було присвячено оприлюдненню Діючим головою ОБСЄ пріоритетних напрямів діяльності Німецького головування в ОБСЄ у 2016 році. Ф-В.Штайнмайєр, зокрема наголосив на винятковому значенні принципів та зобов’язань ОБСЄ як основи співробітництва в рамках Організації, які було порушено у Криму та на Донбасі. Виступаючий відзначив, що конфлікт в та навколо України, який вже два роки залишається головною темою порядку денного в ОБСЄ, посилив розуміння важливого значення ОБСЄ для реагування на подібні загрози та водночас засвідчив необхідність посилення інструментарію Організації. Діючий голова ОБСЄ закликав до повного виконання всіма сторонами Мінських домовленостей включаючи, зокрема, безумовне дотримання режиму припинення вогню, відведення важких озброєнь, забезпечення повної свободи пересування СММ ОБСЄ на всій території Донбасу тощо.
Міністр закордонних справ України П.А.Клімкін у своєму виступі підкреслив, що врегулювання кризи, спричиненої російською агресією проти України, на основі відновлення поваги до принципів і зобов’язань ОБСЄ є визначальним для збереження актуальності та довіри до ОБСЄ у сучасних умовах. У цьому зв’язку Міністр високо оцінив принципову позицію Німеччини щодо неприйнятного характеру спроб Росії змінити кордони в Європі силовим шляхом, привітав включення питання щодо мирного врегулювання кризи до переліку ключових пріоритетів Головування у 2016 році, а також підтвердив готовність до тісної співпраці та підтримки Україною відповідних ініціатив Німецького головування. Було відзначено, що погіршення ситуації на Донбасі внаслідок небажання РФ і проросійських бойовиків виконувати Мінські домовленості, серед іншого, зумовлює необхідність посилення діяльності СММ ОБСЄ в регіоні.
Серед інших завдань, які вимагають залучення ОБСЄ, Міністр окреслив, зокрема, всеосяжне припинення вогню, відновлення контролю над українсько-російським кордоном, звільнення українських полонених і заручників, у тому числі незаконно затриманих в Росії, проведення місцевих виборів в окремих районах Донбасу згідно з українським законодавством, стандартами ОБСЄ та за спостереження БДІПЛ ОБСЄ, забезпечення доступу міжнародних гуманітарних організацій до окупованих територій тощо.
Відзначивши переважне співпадіння програми Німецького головування у ОБСЄ з пріоритетами України П.А.Клімкін підкреслив готовність до співпраці з Головуванням у таких сферах як протидія тероризму, включаючи явище іноземних бойовиків-терористів, зміцнення довіри та безпеки, кібер-безпека, боротьба з корупцією, забезпечення дотримання прав людини й основних свобод. Окрему увагу Міністр звернув на необхідність реагування у рамках людського виміру ОБСЄ на незадовільну ситуацію щодо прав людини в окупованому Криму та на Донбасі, а також важливу роль у цьому зв’язку інституцій ОБСЄ.
Більшість держав-учасниць ОБСЄ у своїх заявах на засіданні ПР ОБСЄ підтвердили підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та засудили продовження з боку Росії порушень ключових принципів ОБСЄ в українських Криму та на Донбасі. З огляду на посилення терористичних загроз у країнах-учасницях ОБСЄ, значну увагу у виступах було присвячено тематиці боротьби з тероризмом та закликам до посилення антитерористичної співпраці в рамках Організації.
У ході зустрічі Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Діючим головою ОБСЄ, керівником зовнішньополітичного відомства ФРН Ф-В.Штайнмаєром обговорювалися пріоритетні напрямки співробітництва України та Німецького головування в ОБСЄ, серед яких ключовим було врегулювання конфлікту на Донбасі.
Під час обговорення стану виконання Мінських домовленостей Німецькому головуванню було надано переконливі докази систематичного грубого порушення режиму тиші бойовиками, у тому числі застосування важкого озброєння, яке має бути відведене в місця його постійного зберігання. Було наголошено на необхідності забезпечення повного та безперешкодного доступу СММ ОБСЄ на усій непідконтрольній Україні території, включаючи ділянки вздовж українсько-російського державного кордону, що, разом з повним припиненням вогню відіграватиме важливу роль у просуванні комплексу питань з врегулювання на сході України. Відзначалася також потреба у подальшому зміцненні діяльності ОБСЄ зі сприяння врегулюванню конфлікту та ефективному поєднанні зусиль з іншими міжнародними організаціями, які володіють необхідним досвідом та ресурсами.
Ситуація на Донбасі та шляхи посилення діяльності СММ ОБСЄ на сході України стали також основною темою зустрічі Міністра П.А.Клімкіна з Генеральним секретарем ОБСЄ Л.Дзанньєром, під час якої було надано високу оцінку роботи СММ ОБСЄ у відповідності до погодженого мандату. Міністр, зокрема наголосив на необхідності посилення технічних та операційних спроможностей СММ, передовсім для забезпечення ефективного моніторингу та верифікації виконання Мінських домовленостей, відзначив критичну необхідність забезпечення доступу спостерігачів СММ до усієї території Донбасу, включаючи прикордонну ділянку, а також потребу суттєвого розширення діяльності з моніторингу ОБСЄ на російсько-українському кордоні, яка наразі здійснюється лише на двох російських пунктах пропуску («Гуково» та «Донецьк»).
Л.Дзанньєр погодився з необхідністю посилення спроможностей СММ для ефективного сприяння деескалації на Донбасі та здійснення моніторингових і верифікаційних функцій у контексті виконання Мінських домовленостей.
Візит Міністра став чітким сигналом того, що попри появу нових викликів, а саме зростання терористичних загроз, різке збільшення кількості біженців у державах-учасницях ОБСЄ, питання відновлення поваги до ключових принципів ОБСЄ, порушених з боку РФ у Криму та на Донбасі, залишатиметься пріоритетом порядку денного ОБСЄ та визначальним з точки зору майбутнього Організації.
Міністерство закордонних справ України рішуче засуджує обстріл автомобіля Спеціальної Моніторингової Місії (СММ) ОБСЄ, що був здійснений підтримуваними Росією бойовиками 16 січня 2016 року в районі Мар'їнки.
Вважаємо цей випадок є зухвалою спробою залякати спостерігачів СММ ОБСЄ та черговим доказом свідомого порушення Росією та її маріонетками взятих на себе зобов'язань у рамках Мінських домовленостей.
Вимагаємо припинити провокації проти спостерігачів ОБСЄ, військовослужбовців Збройних Сил України та цивільного населення, гарантувати безпеку СММ та безперешкодний доступ до всієї території окремих районів Донецької та Луганської областей, у тому числі й до неконтрольованої Україною ділянки українсько-російського кордону.
Міністерство закордонних справ України також рішуче засуджує чергові спроби Російської Федерації та контрольованих нею бойовиків загострити безпекову ситуацію на Донбасі.
Попри чергову домовленість про запровадження режиму повної тиші, яка була досягнута у рамках останньої зустрічі Тристоронньої контактної групи, кількість збройних провокацій проти сил АТО уздовж лінії розмежування продовжує зростати.
Лише впродовж доби 17 січня бойовиками здійснено 48 обстрілів позицій сил АТО та цивільних об’єктів, 16 січня – 36, 15 січня – 40. При цьому, крім стрілецької зброї, ними застосовувались 82-мм та 120-мм міномети, гранатомети, зенітні установки та озброєння БМП. Особливо зухвалим актом став навмисний обстріл 16 січня автомобіля Спеціальної Моніторингової Місії (СММ) ОБСЄ.
Характер та обставини таких дій свідчать про їхню ретельну спланованість. Вони підривають не лише суть, логіку і послідовність Мінських домовленостей, але й нівелюють усі зусилля України та міжнародного співтовариства, спрямовані на відновлення миру і стабільності, фактично унеможливлюють реалізацію політичної частини мирного врегулювання.
Звертаємо увагу світового співтовариства на чергові докази свідомого нехтування Росією Мінських домовленостей та її цілковиту відповідальність за ситуацію в окремих районах Донецької та Луганської областей. Через цілеспрямовану політику Кремля, який не припиняє ведення гібридної війни проти України, змушені констатувати, що майже через рік після схвалення Комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей обстановка на сході України продовжує залишатися вкрай крихкою та далекою від відновлення миру, безпеки та життєдіяльності постраждалих від рук терористів районів.
Закликаємо міжнародних партнерів не піддаватися на оманливі маневри російського агресора, який постійно демонструє вражаючу розбіжність між своєю риторикою та реальними діями. На цьому тлі політичний тиск на Російську Федерацію та застосування дипломатичних і санкційних інструментів є критично важливим для повернення Кремля у міжнародно-правове русло.